-
1 пуста
пуста1. пустой; ничем не заполненныйПуста ведра пустое ведро;
пуста вочко пустая кадка;
пуста кӱсен пустой карман;
пуста пӱкш пустой орех.
Таныгина пуста банкышке вӱдым темен тольо да пеледышым шындыш. В. Иванов. Таныгина с пустой банкой сходила за водой и поставила в неё цветы.
Сарай йӧршеш пуста, кӧргыштыжӧ нимат уке. А. Юзыкайн. Сарай совершенно пустой, внутри него ничего нет.
Сравни с:
яра2. пустой, безлюдный, нежилой, ненаселённыйПуста корно безлюдная дорога;
пуста пӧлем пустая комната.
Нуно, вашкыде, пуста урем дене ошкылыт. В. Иванов. Они неспеша шагают по безлюдной улице.
Ялыштына лач ик пуста пӧрт ыле. «Мар. ӱдыр.» В нашей деревне был только один нежилой дом.
3. пустой, голый, чистый, не занятый кем-чем-л.Пуста вер пустая местность;
пуста пасу пустое поле.
Таче гын вӱд сер пуста, нимогай пушеҥгат шинчалан ок перне, вондерат пытен толеш. «Ончыко» А сегодня берега реки голые, взору не попадается ни одно дерево, кустарники тоже исчезают.
Кайыквараш пуста каваште ятыр жап пӧрдӧ. В. Иванов. Ястреб-перепелятник долго кружился на чистом небе.
4. перен. пустой, отсутствующий, ничего не выражающий, опустошенный (о взгляде)Ик мутымат ок пелеште, пуста шинчаончалтыш дене окнашке онча. В. Иванов. Она не произносит ни слова, отсутствующим взором смотрит в окно.
Кӧлан кӱлеш возак тул семын йӧрышӧ пуста шинча? М. Казаков. Кому нужны пустые глаза, потухшие, словно огонь в очаге?
5. перен. пустой, бессодержательный, незначительный, никчемныйПуста еҥ пустой человек.
– Пуста шомак, Ялканов. Тыгайым шуко колалтын. П. Корнилов. – Пустые слова, Ялканов. Их приходилось слышать много.
– Тыйын вует пуста! В. Микишкин. – Голова твоя пустая!
6. нар. пусто, одиноко, безлюдноЙырым-йыр пуста, чара. В. Юксерн. Кругом пусто, голо.
Аҥамбалне пуста, иктат ок кой. К. Васин. На поле безлюдно, никого не видно.
7. в знач. сущ. пустое, пустотаМунын пустаже шагал гын, кинде шочеш. Пале. Если в яйце пустоты немного, то хлеб уродится.
Мичи дене таҥастарымаште, шонымыжо моткоч пустала чучо. П. Корнилов. По сравнению с Мичи, его желания кажутся совершенно пустыми.
Идиоматические выражения:
-
2 пуста
1. пустой; ничем не заполненный. Пуста ведра пустое ведро; пуста вочко пустая кадка; пуста кӱсен пустой карман; пуста пӱкш пустой орех.□ Таныгина пуста банкышке вӱдым темен тольо да пеледышым шындыш. В. Иванов. Таныгина с пустой банкой сходила за водой и поставила в неё цветы. Сарай йӧршеш пуста, кӧргыштыжӧ нимат уке. А. Юзыкайн. Сарай совершенно пустой, внутри него ничего нет. Ср. яра.2. пустой, безлюдный, нежилой, ненаселенный. Пуста корно безлюдная дорога; пуста пӧлем пустая комната.□ Нуно, вашкыде, пуста урем дене ошкылыт. В. Иванов. Они неспеша шагают по безлюдной улице. Ялыштына лач ик пуста пӧрт ыле. «Мар. ӱдыр.». В нашей деревне был только один нежилой дом.3. пустой, голый, чистый, не занятый кем-чем-л. Пуста вер пустая местность; пуста пасу пустое поле.□ Таче гын вӱд сер пуста, нимогай пушеҥгат шинчалан ок перне, вондерат пытен толеш. «Ончыко». А сегодня берега реки голые, взору не попадается ни одно дерево, кустарники тоже исчезают. Кайыквараш пуста каваште ятыр жап пӧрдӧ. В. Иванов. Ястреб-перепелятник долго кружился на чистом небе. Ср. чара, яра.4. перен. пустой, отсутствующий, ничего не выражающий, опустошенный (о взгляде). Ик мутымат ок пелеште, пуста шинчаончалтыш дене окнашке онча. В. Иванов. Она не произносит ни слова, отсутствующим взором смотрит в окно. Кӧлан кӱлеш возак тул семын йӧрышӧ пуста шинча? М. Казаков. Кому нужны пустые глаза, потухшие, словно огонь в очаге?5. перен. пустой, бессодержательный, незначительный, никчемный. Пуста еҥпустой человек.□ – Пуста шомак, Ялканов. Тыгайым шуко колалтын. П. Корнилов. – Пустые слова, Ялканов. Их приходилось слышать много. – Тыйын вует пуста! В. Микишкин. – Голова твоя пустая!6. нар. пусто, одиноко, безлюдно. Йырым-йыр пуста, чара. В. Юксерн. Кругом пусто, голо. Аҥамбалне пуста, иктат ок кой. К. Васин. На поле безлюдно, никого не видно.7. в знач. сущ. пустое, пустота. Мунын пустаже шагал гын, кинде шочеш. Пале. Если в яйце пустоты немного, то хлеб уродится. Мичи дене таҥастарымаште, шонымыжо моткоч пустала чучо. П. Корнилов. По сравнению с Мичи, его желания кажутся совершенно пустыми.◊ Пуста логер Г. дармоед. Пуста логервлӓ линнӓ мӓ. Н. Ильяков. Мы стали дармоедами. См. арамлогар. Пусташ кодаш пустеть, опустеть. Кораксолаште кок сурт пӧрт йӧршеш пусташ кодо. П. Луков. Две усадьбы в Кораксоле совершенно опустели. -
3 humbug
1. n1) обдурювання, обман; брехня; шахрайство; удавання2) безглуздя, дурниця, нісенітниця3) безглуздий вчинок4) обманщик, ошуканець, дурисвіт; облудник5) пустомеля, пуста людина6) розм. м'ятний льодяник2. v1) обдурювати, обманювати, ошукувати2) шахраювати3) (into, from, out of) змушувати обманом зробити щось* * *I n1) обман, обдурювання; неправда; удавання, прикидання2) безглуздість; дурниця; нісенітниця; безглуздий вчинок3) ( humbug fellow) ошуканець, шахрай; пуста людина; пустодзвінII vобманювати, ошукувати, піддурювати; шахраювати; (into, out of, from) змушувати обманом -
4 poppycock
n амер., розм.нісенітниця, дурниця; пуста балаканина* * *n; сл.нісенітниця; пуста балаканина -
5 rubbish
1. n1) мотлох, сміттяhousehold rubbish — дрантя, лахміття; битий посуд; макулатура
2) перен. мотлох, негідь, погань3) дурниця, нісенітниця4) розм. гроші5) гірн. пуста порода6) гірн. закладка2. intдурниця!, нісенітниця!* * *I n1) сміття, мотлохhousehold rubbish — мотлох, битий посуд, макулатура; гидота, мотлох
2) нісенітниця, дурниця3) cл. гроші4) гipн. порожня порода; закладка5) у гpaм.; знaч. вигуку нісенітниця!, дурниця!II v1) третирувати; кривдити2) ламати, знищувати; перетворювати на купу уламків -
6 bosh
1. n1) розм. дурниця, нісенітниця, пуста балаканина2) ванна (корито) для охолоджування інструментів3) pl заплечики доменної печі4) начерк2. v шк., розм.висміювати, дражнити3. intдурниця!* * *I plдурниця, нісенітниця, дурна балаканинаIIint дурниця!, нісенітниця!III n; тех.2) pl заплечики доменної печі -
7 talk
1. n1) розмова, бесіда2) лекція, бесіда3) базікання, пуста розмова4) pl переговори5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки6) предмет розмов (пересудів)7) розм. мова, діалект, жаргонthat's the talk! — оце добре!; це те, що треба!
2. v1) говорити; розмовляти; спілкуватисяto talk with smb. — розмовляти з кимсь
2) розмовляти певною мовою3) розпускати плітки (чутки)4) доводити розмовами (до чогось)5) переконувати, умовляти6) обговорювати; радитисяtalk away — а) забалакатися; б) базікати без угаву
talk back — заперечувати; грубіянити
talk down — перекричати (когось); примусити (когось) замовкнути
talk into — умовити, переконати
talk out — а) вичерпати тему; б) говорити гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування
talk out of — відговорювати, відраджувати
talk over — а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік
talk to — лаяти, вичитувати
talk up — а) вихваляти; б) розм. говорити голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити
to talk against time — а) намагатися додержувати регламенту; б) говорити, щоб виграти час
to talk big (large, tall) — хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда)
to talk Greek (Hebrew, Double-Dutch, gibberish) — говорити незрозуміло
to talk horse — хвастати, вихвалятися
to talk smb. to death — замучити когось розмовами
to talk through one's hat — говорити дурниці; верзти нісенітниці
talk of the devil and he will come (and he is sure to appear) — про вовка помовка, а вовк і тут
* * *I n1) розмова, бесідаsmall talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова
to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити
to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду
2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда3) порожня розмова, балаканинаto end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов
4) розмови, чутки; вигадки; поголоскиthat will make talk — тепер підуть розмови /чутки/
5) тема розмовit's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах
to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток
6) pl переговори7) мова, діалект, жаргонII vall talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватисяto talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір
to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се
to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось
to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків
that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)
to talk sense /business/ — мати рацію
to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю
to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)
2) говоритиto talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)
3) (on, about) вести бесідуto talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі
they talked around — балакати; говорити пусте
to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти
to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися
4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословитиto talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось
5) доводити розмовами ( до чогось)to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов
6) переконувати, вмовлятиto talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось
7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)talking of (pictures) — до речі, про ( картини)
to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду
to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту
to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці
to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу
to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті
to talk horse — хвастати, хвалитися
now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!
talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині
look who's talk ing — = хто б вже казав
-
8 jive
розм.1. n1) пусте базікання2) жаргон джазових музикантів; джазова музика2. v1) базікати марно, теревенити по-дурному; молоти нісенітниці2) виконувати джазову музику3) танцювати під джазову музику* * *I n; сл.2) жаргон джазових музикантів; новітній жаргон3) джайв ( джазова музика)II a; сл.хибний, вигаданий, фальшивий; пересічний, заяложенийIII v; сл.1) верзти нісенітницю, дурницю2) виконувати джайв; танцювати під джазову музику, під джайв3) знати що до чого, розбиратися4) обманювати, розігрувати; жартувати5) підходити до компанії, товариства -
9 bother
1. n1) турбота, клопіт, неспокій; джерело занепокоєння2) набридлива людинаwhat a bother you are! — відчепись, як ти мені набрид!
3) пуста балаканина, нісенітниця2. v1) набридати, надокучати; турбувати (ся)3) потрудитися, потурбуватися* * *I n1) занепокоєння, турбота; джерело занепокоєнняII vнабридати, докучати, турбувати; турбувати, хвилювати; турбуватися, потрудитисяIIIint виражає роздратування або досаду тьху ти! -
10 cobblers
nвикор. з дiєcл. у мн. нісенітниця, дурниця; пуста балаканина -
11 gaff
1. n1) багор, гак; острога2) мор. гафель3) розм. нісенітниця, дурниця; пусте базікання4) розм. дешевий мюзикхол, балаган (тж penny gaff)to blow the gaff — проговоритися, видати таємницю
2. v1) багрити (рибу)2) розм. грати в азартні ігри* * *I n1) гак, багор; острога3) мop. гафельII v III nдурниця, пуста балаканинаIV nдешевий мюзик-хол, балаганV v1) грати в азартні ігри, особл. в орлянку2) обдурити; обрахувати; недодати ( гроші)VI = gaffe -
12 hog-wash
n1) пійло для свиней; помиї2) розм. сивуха3) розм. пусте базікання; верзіння; нісенітниця4) розм. газетна брехня* * *n2) cл. сивуха3) пуста балаканина; газетна брехня -
13 cobblers
nвикор. з дiєcл. у мн. нісенітниця, дурниця; пуста балаканина -
14 humbug
I n1) обман, обдурювання; неправда; удавання, прикидання2) безглуздість; дурниця; нісенітниця; безглуздий вчинок3) ( humbug fellow) ошуканець, шахрай; пуста людина; пустодзвінII vобманювати, ошукувати, піддурювати; шахраювати; (into, out of, from) змушувати обманом -
15 jive
I n; сл.2) жаргон джазових музикантів; новітній жаргон3) джайв ( джазова музика)II a; сл.хибний, вигаданий, фальшивий; пересічний, заяложенийIII v; сл.1) верзти нісенітницю, дурницю2) виконувати джайв; танцювати під джазову музику, під джайв3) знати що до чого, розбиратися4) обманювати, розігрувати; жартувати5) підходити до компанії, товариства -
16 poppycock
n; сл.нісенітниця; пуста балаканина -
17 rubbish
['rʌbɪʃ]n1) мо́тлох, смі́ття́2) нісені́тниця3) sl. гро́ші4) гірн. пуста́ поро́да
См. также в других словарях:
Восстание тюшенов — Лесная засада тюшенов. Средневековая миниатюра Восстание тюшенов, или тюшинат (от фр. tuchins лесные люди, возможно от ср. франц. touche рощица, лесок) … Википедия
Жан (герцог Беррийский) — Жан I Великолепный … Википедия
Франция* — (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на востоке… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Франция — I (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Карл VI Безумный — Charles VI de France … Википедия
Карл VI (король Франции) — В Википедии есть статьи о других людях с именем Карл. Карл VI Безумный фр. Charles VI le Fol, ou le Bien Aimé … Википедия
Религиозные войны во Франции — См. также: Религиозные войны … Википедия
Изабелла Французская — Isabelle de France … Википедия
Маргарита Брабантская — фр. Marguerite de Brabant нидерл. Margaretha van Brabant … Википедия
ГУМАНИЗМ — (лат. humanus человечный) система мировоззрения, основу которого составляет защита достоинства и самоценности личности, ее свободы и права на счастье. Истоки современного Г. восходят к эпохе Возрождения (15 16 вв.), когда в Италии, азатем в… … Философская энциклопедия
Левон V Лузиньян, Король Армении — Левон V де Лузиньян арм. Լեւոն Զ Լուսինյան, фр. Léon V de Lusignan … Википедия